Десятьох Він від прокази врятував,

Та Йому подяку лиш один з них склав

А де ж інші дев’ять? Христос запитав,

Він не зміг сказати, просто промовчав…

А в нас в День подяки пів порожній Храм.

Хіба ж нема за що дякувати й нам?

За Його опіку, Він життя нам дав,

А за нашу вічність на Хресті страждав…

А якщо не легка життєва дорога, -

Звертаємось щиро в молитві до Бога…

Чи ж зможе зіслати нам безцінний дар,

Як ми в День свободи розклали базар.

На молебень йдемо з отцями сьогодні,

Щоби поклонитись там «Небесній сотні»

І щиру молитву їх душам віддати, -

В цей день гріх великий вам базарувати.

Працювати треба, - було б без ущербу,

Якби й ви принесли їм маленьку жертву.

Наше місто навіть дощик обминає,

Мабуть, грішні дуже, а Бог про все знає.

Малесенькі діти під сонцем стояли

І воїнам щиру подяку складали

Танцями, піснями, мов ті ангелята

І миру просили для Мами і Тата.

Покаймось, миряни, всі ми діти Божі,

За щиру молитву Бог нам допоможе.

Задумаймося кожен про «завтра» віднині, -

Просім в  Бога Щастя й Миру Україні.

Галина Грицьків,

парафіянка Катедрального Собору Верх. Апп. Петра і Павла,

м. Чортків