ЧОРТКІВ ДУХОВНИЙ

Розпорядок Богослужінь!

themexicanfriend — Tue, 14 Apr 2020 08:05:41 GMT

Онлайн трансляція богослужінь тепер на центральній сторінці сайту!

themexicanfriend — Tue, 31 Mar 2020 11:18:11 GMT

Собор верховних Апостолів Петра і Павла

Онлайн трансляція богослужінь тепер на центральній сторінці сайту!

themexicanfriend — Tue, 31 Mar 2020 10:44:15 GMT

Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії

КАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР ВЕРХ. АПП. ПЕТРА І ПАВЛА РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

chortkiv — Fri, 24 Feb 2017 12:36:42 GMT

Неділя сиропусна, прощення. Прп. Мартиніана

(26 лютого)

8.00 – Утреня 9.15 – Вервиця

10.00 – Божественна Літургія, чин прощення

13.00 – Божественна Літургія, чин прощення

17.30 – Божественна Літургія, чин прощення, Великопосна Вечірня

Понеділок (27 лютого)

Початок Великого Посту. Строгий піст. Прп. Авксентія. Переставлення прп. Константина Філософа, у монахах Кирила, учителя слов’янського.

Прп. Мирона, пустинника, чудотворця

8.00 –Божественна Літургія, Вервиця

17.30 – Велике повечір’я з каноном св. Андрея Критського

Вівторок (28 лютого)

Св. ап. Онисима

8.00 –Божественна Літургія за померлих

17.30 – Велике повечір’я з каноном св. Андрея Критського,

18. 30 – Біблійні читання

Середа (1 березня)

Св. мч. Памфила, ієрея, Порфирія і дружини їх

8.00 – Літургія Напередосвячених Дарів, Вервиця

17.30 – Велике повечір’я з каноном св. Андрея Критського, Молитви на оздоровлення

Четвер (2 березня)

Влкмч. Теодора Тирона. Мч. Маріанни

8.00 –Божественна Літургія, Вервиця

16.30 – спільнота «Апостольство Молитви», сповідь, Свята Година

17.30 – Велике повечір’я з каноном св. Андрея Критського

П’ятниця (3 березня)

Св. Льва, Папи Римського

8.00 – Літургія Напередосвячених Дарів, Парастас (Сорокоусти)

17.30 – Хресна Дорога

Субота (4 березня)

Пам'ять влкмч. Теодора Тирона. Св. ап. Архипа

9.00 – Божественна Літургія за померлих

17.30 – Велика Вечірня

1-ша неділя Великого посту, Православ’я (почитання ікон)

(5 березня)

8.00 – Утреня

9.15 – Вервиця

10.00 – Божественна Літургія, чин освячення ікон

13.00 – Божественна Літургія, чин освячення ікон

17.30 – Божественна Літургія, чин освячення ікон, Великопосна Вечірня

Що маємо знати про храм і богослужіння?

chortkiv — Fri, 24 Feb 2017 12:36:06 GMT

Що маємо знати про храм і богослужіння?

Вечірня. Відпуст

Відпустом у ширшому значенні звуться завершальні молитви кожного богослужіння, також і вечірні. Існує три основні різновиди таких відпустів:

1) великий відпуст: буває на завершення великої вечірні, а також вечірні у п’ятницю;

2) середній відпуст: буває наприкінці повсякденної вечірні;

3) малий відпуст: завершує великопісну вечірню.

Відпуст – «аполісіс» - це «відпущення вірних під кінець богослужіння»[1]. Великій Вечірні відповідає «великий відпуст»[2], з деякою особливістю житійного богослужіння, а саме: літургічне благословення – «Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і чоловіколюб’ям: завжди, нині і повсякчас і на віки віків» - яке з Божественної Літургії перейшло у Вечірню.

До складу цих відпустових молінь звичайно входить кілька молитов. У великому відпусті насамперед диякон закликає уваги вірних виголосом «Премудрість». У відповідь всі просять священика благословити їх. Предстоятель виголошує «Благословен Христос Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків» – це є звеличення Господа Бога у старозавітному стилі[3].

Опісля слідує моління про утвердження православної християнської віри[4]. Оригінально воно було многоліттям, яке вірні співали імператорові, присутньому на богослужінні; таких молитов за імператора чи царя, або за правлячу владу, було і є у нашому богослужінні багато[5].

Після цього вірні возвеличують Божу Матір гімном «Чеснішу від херувимів»[6].

За традицією, після відпусту співаються також короткі стихири чи гімни: напередодні неділі – воскресну стихиру «Воскресіння Твоє Христе Спасе», у будні – гімн «Владичице, прийми молитви рабів твоїх», у неділю ввечері – молитва «Під твою милість», напередодні свят – святкові кондаки.

Відповідальний за рубрику: о. д-р Мирослав Думич

[1] Mateos J., Le Typicon de la Grande Eglise, Vol.II, Roma 1962, p. 77, n. 3.

[2] Див. Дольницький І., Типик Української Католицької Церкви, Рим 1992, 18, 20. Див. Священна Конгрегація для Східної Церкви, Устав Богослужень Вечірні, Утрені і Божественної Літургії, Рим 1958, 18-19.

[3] Марусин М., Божественна Літургія, Рим 1992, 342.

[4] Слово «православний» було вжите в Церкві вперше авторитетно й офіційно на Вселенському Соборі в Халкедоні 451 р. супроти монофізитів. І цією назвою Собор визначив тих вірних, що право славлять Бога. У VII ст. термін «православний» стає загальноприйнятий і на Сході, і на Заході на означення ви знавців правдивої віри і на відрізнення від усіх єретиків. Іван Дамаскин, великий богослов Східної Церкви, написав окремий твір «Про Православну Віру», тобто ту віру, що її визнає ціла Христова Церква, Схід і Захід. Назва «православний» набрала ще більшої ваги, коли Другий Нікейський Собор 787 р. застосував її проти іконоборців, яких засудив. А на Соборі 842 р. було вирішено, щоб перемогу над іконоборством щорічно святкувати в першу неділю Великого посту, і ця неділя дістала назву «Неділя Православ’я», тобто неділя правдивої вселенської Христвої віри супроти всяких єретиків. Лостен В., Наша християнська спадщина, Свічадо, Львів 2016, 53.

[5] Головацький Р., Пояснення Богослужень. Вечірня, Повечір’я, Північна, Утреня, Часи Українського обряду, Місіонер, Львів 1998, 81.

[6] Пісню «Чеснішу від Херувимів» наводить у своїх творах св. Єфрем Сирійський у IV ст., але щойно у VIII ст. вносить її в літургічні тексти св. Косма Маюмський, один з творців утреннього канону на пошану Богородиці. Головацький Р., Пояснення Богослужень. Вечірня, Повечір’я, Північна, Утреня, Часи Українського обряду, Місіонер, Львів 1998, 87.

Проповідь на сиропусну неділю!

chortkiv — Fri, 24 Feb 2017 12:35:26 GMT

о. д-р Мирослав Думич

Проповідь на сиропусну неділю

«Ти ж, коли постиш,

намасти свою голову й умий своє обличчя,

щоб не показати людям,

що ти постиш, але Отцеві твоєму»

(Мт. 6, 17-18)

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри! Сьогодні християни візантійського обряду почитають Сиропусну неділю, яку зазвичай називають також Неділею прощення. Цю неділю по справжньому можна назвати днем прощення і миру. Сьогоднішня свята Євангелія на передодні Великого посту подає нам три важливі повчання.

По-перше: ніколи і нічим ми так не уподібнюємося до Бога, як саме тоді коли радо прощаємо всім тим, що нас образили, зневажили чи скривдили. Цього дня свята Церква закликає кожного з нас набратися сили та сміливості для того, щоб простити собі взаємні образи. І поцілунком миру погасімо вогонь ворожнечі, що не дає на спокою. Лише в такий спосіб повернемо собі мир і спокій душі, а навколо нас спасуться тисячі. Наш Спаситель чітко заявив: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших» (Мт. 6, 14-15). Ці два речення, що їх навчає Ісус своїх послідовників, відіграють роль своєрідного виявлення правдивості слів, якими звертається людина в молитві до Бога-Отця. Якщо не простиш братові, то можна розуміти, що не визнаєш Бога як Батька (Лк. 15, 25-32), і не приймаєш його прощення щодо себе самого. Праведник – не той, хто не грішить, - усі люди грішні, а той, хто здатен прощати, як Отець.

Якщо не прощаю – це означає, що моя молитва переповнена фальші й не відбулася в Дусі Отця і Сина.

Святий Іван Золотоустий повчає: «Прости гріхи ближньому, щоб і тобі отримати прощення від Господа, якщо він дуже тебе образив, то чим більше ти простиш, тим більше і сам отримаєш прощення».

Преподобний Анастасій говорить: «Велике зло, якщо хтось піде до Церкви, маючи злобу проти ближнього і стане фальшиво вимовляти у Господній молитві слова: «прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Він далі говорить, що така людина надаремно вимовляє ці слова, даремно трудиться у молитві і навіщо неправдиво говориш Богові. Тож пам’ятаймо, якщо не простимо тим, що проти нас прогрішились, то і самі не будемо прощені, бо простить нам Бог лише тоді, коли самі простимо.

Хто покірним і розкаяним серцем говорить: «прости нам провини наші», той, очевидно, не матиме труднощів сказати також з усього серця, і другу частину цього прохання: «як і ми прощаємо винуватцям нашим». Така людина простить усім усе, хоч інколи це може бути дуже важко. Бо, що є людські провини супроти нас, у порівнянні наших боргів і провин відносно Бога?

Пробачити – це означає відкинути всі порахунки і розрахунки, віддавши їх Христові. Прощення – справжнє «вторгнення» Небесного Царства у наш грішний і упалий світ.

По-друге: сьогоднішня Євангелія навчає нас, що всяке добре діло, між іншим піст, лиш тоді має вартість на вічне життя, коли воно виконане з добрим наміренням й без пустої слави.

Свята Церква допомагає нам у різних хвилинах нашого життя, вона у смутку потішає, а в радості стримує. А встановлюючи святий Великий піст, хоче подати людині велику користь, як для тіла, так і для душі.

Піст бере свій початок ще зі Старого Завіту. Вже першим людям, нашим прародичам Адамові та Єві Господь дав піст, бо дозволив їсти плоди з усіх дерев, які були в Едемі, але з одного, що було посередині, не дозволив. У Святому Письмі читаємо, що аж до потопу люди не їли м’яса. Після потопу Господь знову наказує не їсти м’яса з кров’ю (Бут. 9, 4). Знаємо, що Мойсей пішов на гору Синай і там перебував 40 днів і ночей хліба не ївши і води не пивши, після цього отримав від Бога 10 Божих заповідей. Також і пророк Ілля постив на горі Хорив 40 днів, після чого йому явився Бог і заповів йому недалеку погибель поганства.

Численними є випадки, коли піст супроводжується молитвою не поодинокої особи, а зібранням людей (Суд. 20, 26; Єр. 36, 9). У біблійному розумінні піст не є аскетичною практикою (наприклад, священики утримувалися від пиття вина перед релігійним служінням (Лев. 10, 9) чи назореї (Чис. 6, 3-20), але через відмову від їжі є виявом повернення до Бога та підкорення його волі.

У Новому Завіті важливість посту підтверджує сам Господь Ісус Христос, який розпочинаючи свою місію на землі, йде у пустелю і там перебуває 40 днів і ночей у пості і молитві.

Коли заглянемо у Старий Завіт, бачимо, як показово постили фарисеї, вони не вмивалися, посипали голови попелом, ішли на ярмарок, молилися вголос, щоб люди бачили, як вони строго постять. Словами «Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму» (Мт. 6, 17-18) – Ісус Христос навчав своїх учнів найдосконалішого способу постити, тобто з любові до Бога.

Справжній піст не може бути показовим і лицемірним. Добрі вчинки не мають сенсу, якщо ми творимо їх заради здобування прихильності людей чи самохвальби. Піст є чимось більшим, аніж просто «їсти – не їсти», «танцювати – не танцювати» чи «слухати – не слухати музику». Понад різноманітні фізичні, продуктивні чи розважальні заборони стоїть заповідь нашого покаяння, внутрішнього очищення і навернення до Бога: ми повертаємо зі злочинного нашого шляху і ступаємо на путь Господню.

Зрештою, пріоритетними в часі посту мають бути наші стосунки з ближніми: ми маємо перестати бути «хижаками» одне одного. Просто не їсти певного виду явно їжі, якщо людина «поїдає» свого ближнього гнівом, ненавистю, заздрістю чи зверхністю. Правдивий піст має людині допомагати побачити свого ближнього очима милосердя і любові.

Третє повчання, яке подає нам Христос у сьогоднішньому Євангелії, ось яке: щоб ми по правді і властиво розцінювали скарби цього світу, бо «де наш скарб, там буде і серце наше».

Людина отримала життя в дар від Бога. Разом із цим даром вона отримала ще певні засоби для підтримання життя (Бут. 1, 27-30). Нічого поганого немає в тому, коли людина дбає про наявність матеріальних засобів, бо вони також дані Богом, але виникають клопоти, коли зосереджує на них надмірну увагу, коли вони починають відігравати в очах людини більшу роль, ніж вони мають насправді. Це призводить до хибного висновку: чим більше їх маю, тим більше захищеним є моє життя. Від цього хибного розуміння розпочинається гонитва за їх нагромадження. Але, від нагромадження того, що підтримує життя, але його не дає, застерігає Господь і навчає людину на прикладі манни (Вих. 16, 14-21).

Так, ми змушені і приречені володіти, щоб існувати. Йдеться не про те, щоб не мати, а про те, щоб не бути прив’язаними до того, що маємо. А ми дуже часто вправно прив’язуємося. Прив’язуємося до власного позитивного образу (як доказ – наші нескінченні виправдання), до наших псевдо чеснот і що найгірше, прив’язуємося до власної злиденності – до своїх гріхів.

Вживати земні скарби треба з розумінням того, що вони є дарами від Господа. «Скарб свій вживай згідно з заповідями Всевишнього: це тобі буде корисніше, ніж золото. Милостиню замкни у себе в коморах – вона тебе вирятує від усякого нещастя» (Сир. 29, 11-12).

Запам’ятаймо собі християнську істину, що коли що-небудь ми доброго робимо нашому ближньому, ми це робимо самому Спасителеві. Не забуваймо також, що коли ми кривдимо нашого ближнього, ми кривдимо самого Божого Сина. Отже, задля нашого спасіння прощаймо всі кривди нашим кривдникам. Допомагаймо ближнім скільки в наших силах, бо таким чином складаємо собі вічні скарби добрих діл у небі, які відчинять нам колись у майбутньому двері до Царства Божого й до вічного щастя в Бозі.

Ми є свідками того, як зовнішній світ приваблює до себе людину, і одночасно засліплює її очі. В душі залишається хіба що порожнеча. Дуже часто очі ведуть хто знає куди, ноги несуть, серце летить за приманами, а ми самі собі залишаємось чужими. Наша душа залишається як опущений дім, а це навіває навіть страх на нашу душу. Тому закликає нас Христос: «Поверніться до мене всім серцем вашим, у пості, в плачі і у жалю». Бо «ось тепер час сприятливий, ось тепер – день спасіння» (2 Кор. 6, 2).

Приклади

1. Є така історія про одного молодого місіонера. Якось побачив він за роботою лісоруба і, довідавшись, що той ніколи не чув про Ісуса Христа, подумав: «Яка ж бо прекрасна нагода навернути цього чоловіка до Христа».

Цілий день той чоловік рубав дрова і зносив їх до воза. Коли він повертався, щоб нарубати ще трохи, молодий місіонер запитав: «То як, ти готовий прийняти Ісуса Христа?»

«Не знаю, - відповів лісоруб. – Цілий день ви тільки й розказували, як той Ісус допомагав людям впоратися з їхнім тягарем, а ви мені аніскілечки не допомогли».

Богослови Церкви кажуть, що за мало знати про Бога, але важливо знати Бога. Любити ділом і правдою, а не язиком і словом (1 Ів. 3, 18) – ось гасло Христового учня.

2. Майже тисячу років тому назад у південній Італії на горі Гергано жив великий святець Ніл. Зблизька і здалека приходили до нього люди, які шукали у нього поради і втіхи. І молодий цісар Отто ІІІ, коли під час перебування в Римі дізнався про його велику святість, виявив бажання з ним зустрітись. Коли після розмови прощався зі святцем, сказав: «Проси від мене що хочеш, я виконаю тобі кожне прохання!» Святий Ніл приступив до цісаря, поклав йому руку на серце і промовив: «Мій приятелю, прошу тільки одну річ: спаси свою душу!».

Коли б хтось хотів описати наше завдання у Великому пості і своє бажання досягнути цього, то це б якраз ці слова: «Християнине, спаси свою душу!».

Що маємо знати про храм і богослужіння?

chortkiv — Thu, 19 Jan 2017 22:10:30 GMT

Вечірня. Симеонова пісня «Нині відпускаєш»

Однією з перлин літургійного моління Вечірні є пісня Симеона Богоприємця «Нині відпускаєш» (νῦν ἀπολύεις τὸν δοῦλόν σου) (див. Лк. 2, 29-32), у якій уся спільнота разом із Симеоном висловлює радість з Господом цього вечора, а також готовність до зустрічі з Ним у славі, коли побачимо Його «обличчя в обличчя» (пор. 1 Кор. 13, 12), коли остаточно узріємо спасіння Боже, «приготоване перед лицем усіх людей»[1].

Пісня Симеона носить подячний характер. Симеону «було передбачене Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього» (Лк.2: 26) і, дізнавшись про Ісуса-немовля, що мав стати Месією, він вимовляє свої подячні слова до Бога. Пісня Симеона деякими думками і виразами нагадує окремі місця з книги пророка Ісаї (наприклад, 11:10, 42:6 та ін).

Пісня увійшла до складу богослужбових співів християнських церков (Православної, Католицької, Англіканської і ряду давньосхідних).

В документах перших сторіч християнства Симеонова пісня є поруч таких гимнів як «пісня Захарії» (Лк. 1, 68-79) і «пісня Богородиці» (Лк. 1, 46-54). Згадує про неї вже св. Іриней Ліонський (біля 202 р. Б) у своєму творі «Проти єресей» (ІІІ, 10, 5), щоб підтвердити тяглість й однозгідність обидвох Заповітів щодо визнання Божества Ісуса Христа[2].

Симеонову пісню згадують «Апостольські постанови» (VII, 48): в них вона йде безпосередньо після молитви «Сподоби Господи». Під кінець VI ст. займає ця пісня вже теперішнє місце, згідно із свідчення Івана Мосха й Софронія Єрусалимського[3].

Симеонова пісня – це прегарний гімн звеличення Господа, який псалмотворець описує так: «ласкавий і милосердний, повільний до гніву й милістю великий – вірний у всіх своїх глаголах, святий у всіх своїх творіннях» (Пс. 144, 8 і 13). Це, воднораз, прощальна молитва – «лебедина пісня Симеона Богоприємця»[4], яка й у богомольців пробуджує надію, що ласкавий Господь вислухає їхні молитви та здійснить те, про що вони просять.

Відповідальний за рубрику: о. д-р Мирослав Думич

[1] Катехизм Української Греко-Католицької Церкви, Христос – Наша Пасха, Свічадо, Львів 2011, 174.

[2] Головацький Р., Пояснення богослужень, Львів 1993, 75.

[3] De Castro J., Methodus cantus ecclesiastici graeco-slavici, Romae 1881, 17, 25.

[4] Соловій М., Божественна Літургія, історія-розвиток-пояснення, Записки ЧСВВ, Серія ІІ, Секція І, оо. Василіяни, Рим 1964, 415.

КАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР ВЕРХ. АПП. ПЕТРА І ПАВЛА РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

chortkiv — Thu, 19 Jan 2017 22:08:48 GMT

Неділя перед Богоявленням. Передсвяття Богоявлення.

Св. Сильвестра, Папи Римського

(15 січня)

8.00 – Утреня 9.15 – Вервиця

10.00 – Божественна Літургія

13.00 – Божественна Літургія

17.30 – Божественна Літургія

Понеділок (16 січня)

Св. прор. Малахії. Св. мч. Гордія

8.00 –Божественна Літургія, Вервиця

17.30 – Божественна Літургія, Молебень до новомучеників УГКЦ

Вівторок (17 січня)

Собор святих 70 апостолів

8.00 –Божественна Літургія, Вервиця

17.30 – Божественна Літургія

18. 30 – Біблійні читання

Середа (18 січня)

Навечір’я Богоявлення. Св. мч. Теопемпта й Теони. Прп. Синклитікії Олександрійської

9.00 – Царські часи

10.00 – Вечірня з Літургією св. Василія Великого, Освячення води

Четвер (19 січня)

Богоявлення Господнє

6.00 – Велике Повечір’я з Литією, Божественна Літургія, Йорданське освячення води біля каплиці Пресвятої Богородиці

10.00 - Божественна Літургія св. Івана Золотоустого

П’ятниця (20 січня)

Собор св. прор. Івана Хрестителя

8.00 –Божественна Літургія, Вервиця

17.30 – Божественна Літургія

Субота (21 січня)

Субота по Богоявленні. Прп. Георгія Хозевіта. Прп. Домніки. Еміліана ісповідника

9.00 – Божественна Літургія за померлих

17.30 – Велика Вечірня

Неділя по Богоявленні.

Св. мч. Полієвкта

(22 січня)

8.00 – Утреня

9.15 – Вервиця

10.00 – Божественна Літургія

13.00 – Божественна Літургія

17.30 – Божественна Літургія

"Віра і Світло" та Святий Миколай!

chortkiv — Wed, 28 Dec 2016 22:04:56 GMT

Завітав Святий Миколай і до парафіяльної спільноти "Віра і Світло".

КАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР ВЕРХ. АПП. ПЕТРА І ПАВЛА РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

chortkiv — Wed, 28 Dec 2016 21:50:50 GMT

27-ма неділя по Зісланні Святого Духа.

Святих праотців. Прп. Спиридона Чудотворця,

єп. Трімитійського

(25 грудня)

8.00 – Утреня 9.15 – Вервиця

10.00 – Божественна Літургія 13.00 – Божественна Літургія

17.30 – Божественна Літургія

Понеділок (26 грудня)

Св. мч. Євстратія, Авксентія, Євгенія,

Мардарія й Ореста. Св. мч. Лукії, діви

8.00 – Божественна Літургія, Вервиця

17.30 – Божественна Літургія, Молебень до новомучеників УГКЦ

Вівторок (27 грудня)

Св. мч. Тирса, Левкія, Филимона, Аполлонія, Аріяна й Калиника

8.00 –Божественна Літургія, Вервиця

17.30 – Божественна Літургія 18. 30 – Біблійні читання

Середа (28 грудня)

Св. свщмч. Елевтерія. Прп. Павла, що в Латрі.

Св. ісп. Стефана, архиєп. Сурозького

8.00 – Божественна Літургія за померлих, Вервиця

17.30 – Божественна Літургія, Молитви на оздоровлення

Четвер (29 грудня)

Св. прор. Аггея

8.00 –Божественна Літургія, Вервиця

16.30 –спільнота «Матері в молитві»

17.30 – Божественна Літургія

П’ятниця (30 грудня )

Св. прор. Даниїла. Св. трьох отроків:

Ананії, Азарія й Мисаїла

8.00 –Божественна Літургія, Вервиця

16.30 – Хресна дорога ненародженої дитини

17.30 – Божественна Літургія

Субота (31 грудня)

Св. мч. Севастіяна і дружини його

9.00 – Божественна Літургія за померлих, панахида, Вервиця

17.30 – Велика Вечірня

22.00 – Божественна Літургія (в намірені подяки за прожитий рік)

Неділя перед Різдвом Христовим. Святих Отців. Св. мч. Боніфатія.

Новий рік за григоріанським календарем

(1 січня 2017 р. Б)

8.00 – Утреня 9.15 – Вервиця

10.00 – Божественна Літургія

13.00 – Божественна Літургія

17.30 – Божественна Літургія