Що це за сила і навіщо вона тобі потрібна? Яке джерело її, цієї сили? В Євангелії від Луки ми читаємо, що перед вознесінням Ісус наказує учням не залишати міста, аж доки вони не одягнуться силою з висоти. Тобто обіцяє апостолам, що невдовзі зішле їм Святого Духа. Про цю подію ми дізнаємося з другої глави Діянь апостолів. Лише отримавши Святого Духа – одягнувшись силою з висоти, - учні Ісуса почали відважно проповідувати всьому світові Воскреслого Христа.

А чи знаєте ви, що ми також отримали силу з висот? Святий Дух дарує її кожній охрещеній людині в Таїнстві Миропомазання, щоби вона стала справжнім воїном Христа і сміливо визнавала свою віру. Святий Дух настільки щедрий, що приносить нам аж сім дарів: мудрість, розум, пораду, силу, знання, побожність, страх Божий. Ну, з таким багажем жодна земна мандрівка не страшна! Тільки потрібно вважати, щоби не розгубити в дорозі ці дари. І тоді в нашому житті проростуть ще й дев’ять плодів Святого Духа: любов, радість, мир, справедливість, доброта, милосердя, віра, лагідність і поміркованість. А це, повірте, непереможна зброя у свідченні християнської віри словом та ділами.

Запитаєте, із чого все почалося? У Діяннях апостолів ви можете прочитати, що апостоли одразу після Хрещення якоїсь людини покладали на неї руки, і таким чином людина отримувала дар Святого Духа. Після апостолів це робили єпископи. Ось яку велику місію довірив для виконання Христос своїм послідовникам! Таким були початки Таїнства Миропомазання.

Наприкінці ІІ століття покладання рук доповнилося помазанням пахучою олією (миром). У перших століттях Миропомазання становило, зазвичай, один обряд із Хрещенням. Ці Таїнства уділяв єпископ. Та згодом дедалі більше людей приймали Таїнство Хрещення, зростала кількість християнських спільнот, почали хрестити маленьких дітей. Відповідно, єпископ не міг охопити всіх. Тому виникли дві практики уділення Миропомазання. На Сході це Таїнство почали звершувати священики, але тільки миром, яке освятив патріарх у Великий Четвер. Тут не зберігся обряд покладання рук, а всі три Таїнства християнського втаємничення – Хрещення, Миропомазання та Євхаристія – відбуваються разом одне з одним. Натомість на Заході Таїнство Миропомазання і надалі уділяє тільки єпископ. Тому воно не відбувається відразу після Хрещення дитини, а лише у віці 13-14 років. Цікаво, що тут зберігся обряд покладення рук.

Як Пасхальне Таїнство смерті й воскресіння Христа завершується Зісланням Святого Духа на апостолів, так наше ново народження у Христі запечатується даром Святого Духа. Миропомазання є «печаттю» того дару, який ми отримали у Хрещенні, щоб показати, що на кожного охрещеного сходить Святий Дух, як на апостолів у П’ятидесятницю. Помазання Святим Духом означає, що християнин народжується до нового життя в Христі і стає дитиною Отця, щоб брати участь у Христовому царському, священичому і пророчому служінні для спасіння світу. На цьому наголошено в молитві на освячення святого мира у Великий Четвер: «Пошли, Господи, Твого Духа Пресвятого на це миро і вчини його помазанням царським, помазанням духовним, яким були помазані царі, архієреї й пророки, і всі їхні наслідники – єпископи й пресвітери і всі, що до нинішнього дня купіллю ново народження відроджені. Вчини це миро Зшестям Святого Духа».

 Відповідальний за рубрику:

о. д-р Мирослав Думич