Склавши волонтерам подяку за виконуване служіння, Святіший Отець назвав його дуже цінним, адже воно є «образом Церкви, яка підперезується та схиляється, щоби послужити ближнім, які зазнають труднощів» за прикладом Милосердного Самарянина, згідно з євангельськими цінностями. «Ваше перебування поруч з людьми, що зазнають труднощів, — додав він, — є живим свідчення лагідності Христа, Який перебуває поруч із людьми кожної епохи».
За словами Глави Католицької Церкви, в сучасному світі існує велика потреба «свідчення про цінність безкорисливості», а бідні «не повинні ставати нагодою для наживи». «Прояви бідності сьогодні змінюють обличчя, існують нові форми бідності, але також між бідними визрівають відмінні очікування: вони прагнуть бути активними діячами, об’єднуються у структури та здійснюють ту солідарність, яка існує між тими, хто страждає, між останніми», — зазначив Папа, підкреслюючи, що солідарність означає пріоритетність життя кожної людини над присвоєнням благ деякими, а також боротьбу проти структурних причин бідності, якими є нерівність, брак праці, заперечування соціальних прав.
«Серед основних причин бідності — економічна система, яка грабує природу», — вів далі Святіший Отець, вказуючи на збільшення природних катастроф, вимирання певних видів флори та фауни. Тому «слід наголошувати, що сотворений світ не є власністю», якою можемо розпоряджатися так, як забажаємо, «ні, тим більше, власністю небагатьох», але Божим даром, даним для того, «щоб ним опікуватися та з пошаною використовувати на корить всіх людей».
Як зауважив Папа, багато країн, в яких служать волонтери, переживають трагедію війни. Тож зусилля, спрямовані на поступ народів, є співпрацею «у будуванні миру» через «рішуче роззброювання умів, наближення між людьми й будування мостів між культурами та релігіями». У цьому контексті Святіший Отець назвав «знаком миру і надії» діяльність волонтерів у таборах біженців, згадуючи також про величезну кількість людей, переслідуваних задля віри, змушених залишити свої домівки і рятуватися втечею, про мігрантів, які залишивши все, шукають кращої долі. Це вимагає «співпраці інституцій, неурядових організації та церковних спільнот», щоби запропонувати шляхи гармонійного співжиття між особами та відмінними культурами, і щоб подбати про те, аби мігранти не були віддані на поталу бандам торгівців людьми, позбавлених скрупулів.
За матеріалами: Радіо Ватикану