Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ

Ісус перебуває на довгій, інтенсивній молитві до Бога («усю ніч»), після чого вибирає зі своїх учнів Дванадцятьох. Подібно як у Старому Завіті дванадцять синів Якова-Ізраїля символізують увесь Вибраний народ, так і в Євангеліях: дванадцять апостолів, коли виступають як група, репрезентують не лише себе самих. Це, звичайно, конкретні особи, які стануть зародком майбутньої Церкви, але теж є щось більше: вони виступають як збірний символ загалу учнів Христа. Вибір апостолів представлений тут як наслідок нічної молитви Ісуса, тобто як надзвичайно важливе рішення. Уся вага встановлення грона Дванадцятьох стає зрозумілою з дальшого змісту Євангелія від Луки, а особливо з Діянь Апостольських. Проте вже тут сама структура євангельського тексту несе певну інформацію. Попередній контекст показує початок публічної діяльності Ісуса (проповідь у синагозі в Назареті — 4,14-30; проповідування в Капернаумі і перші чуда — 4,31 – 5, 38), а також перші розходження з фарисеями і книжниками, які докоряють Ісусові, що той перебуває в товаристві грішників та що ліберально ставиться до дотримання святості шабату. Наступний після встановлення апостолів контекст — це т. зв. проповідь Ісуса на рівнині (6,17-49), аналог Нагірної проповіді з Євангелія від Матея. Тут — квінтесенція морального вчення Ісуса з наголосом на милосердя, на любов до ворогів, на парадоксальне щастя («блаженство») тих, хто вбогий і голодний, та на потребу пробачати кривди. Це своєрідна відповідь Ісуса на повну формалізму віру фарисеїв і книжників та на їхню нетерпимість до тих, кого вважали грішниками. Ісус назвав вибраних учнів апостолами (гр. apostolos — посланий), наголошуючи тим самим на їхній відповідальності за збереження і передачу Його вчення. Ісус проголошує свій моральний маніфест у присутності щойно вибраних апостолів, зійшовши разом із ними з гори до натовпу людей. В усьому цьому не можна не помітити символізму: це своїй Церкві, тобто мені й тобі, Ісус заповідає дотримуватися цих моральних ідеалів, бути носієм Його вчення, Його послання пробачення і любові.