Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! 
  Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває! (Пс.126:1)             
Середа, 23.09.2020, 02:30 Вітаю Вас Гість!
ЧОРТКІВ ДУХОВНИЙ - сторінка духовного життя міста  Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Форум

УВАГА! ЗМІНИЛИСЬ РЕКВІЗИТИ ДЛЯ БЛАГОДІЙНИХ ВНЕСКІВ!

Анонс майбутніх подій


Життя парафії

    Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії м. Чортків -це твоя парафія! 
    Пропонуємо тобі розпорядок життя нашої Церкви протягом тижня (раптом пригодиться ): 
    * ПОНЕДІЛОК 
    18.30 – зустріч ‘’Матері в молитві’’ в Церкві, і в домашніх групках. Кожного першого понеділка місяця – спільна зустріч всіх групок у Церкві. 18.30 – зустріч ‘’Братства Чоловіків Св. Йосифа’’ (в приміщенні ‘’КАРІТАСУ’’)
    * СЕРЕДА 
    Молитва за зцілення з мощами Св.Пантелеймона (після вечірньої Служби Божої)
    * ЧЕТВЕР
    18.30 – курс ‘’АЛЬФА’’ 
     *П’ЯТНИЦЯ
     17.00 – зустріч дітей 5-8 класів у спільноті ‘’СЕРЦЕ МАРІЇ’’ 18.30 – зустріч Спільноти ‘’Віри, Надії, Любові і матері їх Софії’’ 
     * СУБОТА
     18.00 – зустріч ‘’Української молоді Христової’’ 
     * НЕДІЛЯ
     12.00 і 14.30 – ‘’Недільна Школа’’ для учнів молодших класів. 18.00 – зустріч ‘’Біблійного гуртка’’ (в Церкві). 

     Для членів СПІЛЬНОТИ: Вівторок – особиста молитва за групу Прослави і групу творчості; Середа – особиста молитва і добровільний піст за СПІЛЬНОТУ. Ми разом, і разом нам тепліше…

Календар

«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Категорії розділу

Мои фотографии [9]
У цьому розділі зібрані персональні фото.
Моя родина [0]

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Дайте оцінку сайту
Всього відповідей: 327

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Травень » 21 » Що маємо знати про храм і богослужіння?
13:04
Що маємо знати про храм і богослужіння?

 

 З історії Таїнства Подружжя (VIIIXVIІ ст.)       

          З кінця VIII ст. датується найдавніший збережений рукопис візантійського евхологіону (наша книга – требник) – Кодекс Barberini 336,  у якому описані вже чини заручин і вінчання. Дані цього манускрипту відповідають даним інших манускриптів ІХ – Х століть. Згідно з цими рукописами, первісний візантійський чин вінчання складався з наступних елементів:

  1. Єктенії
  2. Молитви «Боже святий, Ти з пороху сотворив чоловіка…», присутня у сучаному чині (друга молитва вінчання)
  3. Покладання вінців і поєднання рук (при цьому на благословення священика вказують не всі рукописи)
  4. Другої молитви, сучасна третя: «Господи Боже наш, Ти в спаситель нім Твоїм промислі…»
  5. Св. Причастя
  6. Спільної чаші (з молитвою)

          До ІХ ст. церковне чинопослідування благословення шлюбу, що мало у своєму складі обряд вінчання, у Візантії вже було широко розповсюдженим і, ймовірно, звершувалося над усіма бажаючими. Зокрема, преподобний Теодор Студит пише про вінчання тих, що одружуються, як про самозрозумілу річ, і при цьому цитує «священну молитву вінчання», текст якої співпадає з текстом молитов візантійського чину вінчання, які використовуються й до сьогодні (сучасна друга і третя); також преподобний Теодор згадує про те, що чин вінчання містить прикликання Божественної благодаті, і тому його не належить звершувати у випадку другого шлюбу (второбрачних) (Theod. Stud.Ep. 22, 25, 28, 31, 50).  

          Причастя Святих Таїн, яке згадується у більшості свідоцтв про звершення шлюбу в Давній Церкві і яке приписують майже всі рукописи візантійського чину вінчання VIII – XVI ст., є реалізацією того, чим відрізняється християнський Шлюб-Таїнство від шлюбу взагалі: приймаючи Тіло і Кров Господа Ісуса Христа, подружжя отримує благодатний дар нового життя, що освячує їх самих і їхній шлюб; спільне Причастя підкреслює єдність подружжя у Христі. Блаженний Симеон Солунський пише: «Коли всі заспівають «Єдин свят, єдин Господь», Він бо єдиний – освячення, мир і спільність рабів Своїх, що поєднуються, (ієрей) причащає молодят… бо кінцем всякого чинопослідування і печаттю кожного Божественного Таїнства є Святе Причастя» (PG 155, 512).

          Однак у XVI-XVII ст. Причастя із візантійського чину вінчання зникло. Причини цього слід вбачати не в законодавстві візантійських імператорів – Візантійська імперія під цю пору перестала існувати, - а у вимогах до причасників (для яких обов’язковим став багатоденний піст та ін.), які надміру зросли до того часу, а також у загальній практиці причащатися зрідка. Трапилося це не раптово, а поступово. У рукописах до XV ст. приписано беззастережно причащати наречених, які одружуються вперше; у XV-XVI ст. більшість евхологіїв і требників ідуть за давньою традицією, але з’являються й такі, в яких допускається вінчання без прийняття подружжям Святого Таїнства Євхаристії. Подекуди рукописи приписують своєрідну «заміну»: наречений і наречена, які недостойні причащатися, замість причастя споживають мед із мигдалем (про це говорить евхологіон 1536 року із афонської Великої лаври). Згодом з’являються рукописи, де причастя немає взагалі, але виголос «Передосвячених Святеє…» і причасний збережені (рукопис з Синайського монастиря, XV ст). У грецьких друкованих евхологіях XVII ст. вже немає ні виголосу, ні причасного, ані самого причастя. Руські друковані видання требника від другої половини XVII ст. і до сьогодні, не оглядаючись на візантійську і давньоруську традицію, наслідують пізніші грецькі видання. 

          Відповідальний за рубрику: о. д-р Мирослав Думич

Переглядів: 402 | Додав: chortkiv | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]