Про те, які гріхи прощати, не треба й питати, тому що Новий Завіт не робить жодної різниці та обіцяє відпущення всякого гріха тим, хто кається як слід (св. Василій Великий).

            Прошу вас, улюблені браття, сповідати кожен свій гріх, поки той, хто згрішив, перебуває ще в цьому житті, коли Сповідь його може бути прийнята  та вислухана; що здійснюється священиками, угодне Господеві (св. Кипріян Карфагенський).

            Хто може відпускати гріхи, крім одного Бога, який також відпускає їх через тих, кому дав владу відпускати?... Це право надано лише священикам. Люди здійснюють тільки служіння на відпущення гріхів, але не проявляють якоїсь своєї влади, бо не в своє ім’я відпускають, а в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Вони просять, Бог дарує. Людський тут послух, а милосердя належить верховній владі (св. Амвросій Медіолянський).

             Бог хоче почути від нас гріхи наші не тому, що не знає їх. Навпаки, Йому угодно, щоб ми самі через Сповідь усвідомили свої гріхопадіння (св. Єфрем Сирійський).

            Як людина, яку хрестить людина, тобто священик, просвічується благодаттю Духа Святого, так і той, хто сповідує в покаянні гріхи свої, приймає прощення їх через священика благодаттю Ісуса Христа (св. Атанасій Великий).

            Велика сила Покаяння, якщо вона робить нас чистими як сніг і білими як хвиля, хоч би гріх попередньо заплямив наші душі (св. Іван Золотоустий).

            Добрий, чоловіколюбний Бог, який бажає нашого спасіння, премудро поставив між нами і собою Таїнство Сповіді та Покаяння. Він дав кожному владу, якщо захоче, через Сповідь і Покаяння встати зі свого гріховного падіння та знову прийти в попередні родинні стосунки, славу і дерзновення, які мав у Бога, знову стати спадкоємцем усіх благ (прп. Симеон Новий Богослов).

            Істинна Сповідь полягає в тому, щоб, відкинувши гріх з усієї душі… уникати його і ніколи вже не повертатися до нього (св. Іван Золотоустий).

            Признання до гріхів вельми допомагає їх виправленню; заперечення гріха після скоєння його стає одним із найважчих гріхів (св. Іван Золотоустий).

            Викривай свій гріх не тільки як той, хто осуджує себе, а й як той, хто шукає оправдання через покаяння, тоді ти будеш у стані спонукати душу, яка сповідається, не впадати більше в ті самі гріхи (св. Іван Золотоустий).

 Відповідальний за рубрику:  

о. д-р Мирослав Думич