[1] Mateos J., Le Typicon de la Grande Eglise, Vol.II, Roma 1962, p. 77, n. 3.

[2] Див. Дольницький І., Типик Української Католицької Церкви, Рим 1992, 18, 20. Див. Священна Конгрегація для Східної Церкви, Устав Богослужень Вечірні, Утрені і Божественної Літургії, Рим 1958, 18-19.

[3] Марусин М., Божественна Літургія, Рим 1992, 342.

[4] Слово «православний» було вжите в Церкві вперше авторитетно й офіційно на Вселенському Соборі в Халкедоні 451 р. супроти монофізитів. І цією назвою Собор визначив тих вірних, що право славлять Бога. У VII ст. термін «православний» стає загальноприйнятий і на Сході, і на Заході на означення ви знавців правдивої віри і на відрізнення від усіх єретиків. Іван Дамаскин, великий богослов Східної Церкви, написав окремий твір «Про Православну Віру», тобто ту віру, що її визнає ціла Христова Церква, Схід і Захід. Назва «православний» набрала ще більшої ваги, коли Другий Нікейський Собор 787 р. застосував її проти іконоборців, яких засудив. А на Соборі 842 р. було вирішено, щоб перемогу над іконоборством щорічно святкувати в першу неділю Великого посту, і ця неділя дістала назву «Неділя Православ’я», тобто неділя правдивої вселенської Христвої віри супроти всяких єретиків. Лостен В., Наша християнська спадщина, Свічадо, Львів 2016, 53. 

[5] Головацький Р., Пояснення Богослужень. Вечірня, Повечір’я, Північна, Утреня, Часи Українського обряду, Місіонер, Львів 1998, 81.  

[6] Пісню «Чеснішу від Херувимів» наводить у своїх творах св. Єфрем Сирійський у IV ст., але щойно у VIII ст. вносить її в літургічні тексти св. Косма Маюмський, один з творців утреннього канону на пошану Богородиці.  Головацький Р., Пояснення Богослужень. Вечірня, Повечір’я, Північна, Утреня, Часи Українського обряду, Місіонер, Львів 1998, 87.