Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! 
  Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває! (Пс.126:1)             
П'ятниця, 29.03.2024, 15:15 Вітаю Вас Гість!
ЧОРТКІВ ДУХОВНИЙ - сторінка духовного життя міста  Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Форум

УВАГА! ЗМІНИЛИСЬ РЕКВІЗИТИ ДЛЯ БЛАГОДІЙНИХ ВНЕСКІВ!

Анонс майбутніх подій


Життя парафії

    Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії м. Чортків -це твоя парафія! 
    Пропонуємо тобі розпорядок життя нашої Церкви протягом тижня (раптом пригодиться ): 
    * ПОНЕДІЛОК 
    18.30 – зустріч ‘’Матері в молитві’’ в Церкві, і в домашніх групках. Кожного першого понеділка місяця – спільна зустріч всіх групок у Церкві. 18.30 – зустріч ‘’Братства Чоловіків Св. Йосифа’’ (в приміщенні ‘’КАРІТАСУ’’)
    * СЕРЕДА 
    Молитва за зцілення з мощами Св.Пантелеймона (після вечірньої Служби Божої)
    * ЧЕТВЕР
    18.30 – курс ‘’АЛЬФА’’ 
     *П’ЯТНИЦЯ
     17.00 – зустріч дітей 5-8 класів у спільноті ‘’СЕРЦЕ МАРІЇ’’ 18.30 – зустріч Спільноти ‘’Віри, Надії, Любові і матері їх Софії’’ 
     * СУБОТА
     18.00 – зустріч ‘’Української молоді Христової’’ 
     * НЕДІЛЯ
     12.00 і 14.30 – ‘’Недільна Школа’’ для учнів молодших класів. 18.00 – зустріч ‘’Біблійного гуртка’’ (в Церкві). 

     Для членів СПІЛЬНОТИ: Вівторок – особиста молитва за групу Прослави і групу творчості; Середа – особиста молитва і добровільний піст за СПІЛЬНОТУ. Ми разом, і разом нам тепліше…

Календар

«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Категорії розділу

Мои фотографии [9]
У цьому розділі зібрані персональні фото.
Моя родина [0]

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Дайте оцінку сайту
Всього відповідей: 347

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Листопад » 12 » Що маємо знати про храм і богослужіння?
10:44
Що маємо знати про храм і богослужіння?

 

Божественна Літургія: Трисвяте    

Трисвяте у нашій традиції – це гімн «Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас». Він поєднує у собі серафимське славослов’я, яке чув пророк Ісая[1], та стих із псалма 41[2]. Передання приписує впровадження трисвятого до літургійного вжитку св. Проклу, патріархові Царгородському (V ст.), яке сталося за таких обставин: під час молитовної литії поза Константинополь за припинення землетрусу одного юнака було підхоплено до неба, а потім опущено назад. Юнак розповів, що чув у небі ангельську пісню «Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний», і люди почали її співати, додаючи прохання «помилуй нас». Після співу трисвятого землетрус припинився. Від того часу ця пісня за наказом цісаря Теодосія і цариці Пульхерії 450 року була введена у щоденне богослужіння. Цей гімн вживається у Східних Церквах передусім під час Літургії Слова перед читанням св. Письма.

Сирійські джерела приписують постання гімну «Святий Боже» Йосифові з Ариматеї та Никодимові, немовби ці два мужі співали цю пісню, несучи Христа до гробу.

Окрім звичайного трисвятого, наша традиція у різні пори літургійного року вживає також інші молитовні співи:

  1. на Різдво, Богоявлення, Лазареву суботу, Великдень та увесь Світлий тиждень і П’ятидесятницю – «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися». Ці слова буквально взяті з послання апостола Павла до Галатів (Гал. 3, 27); у вказані дні рання Церква хрестила оглашенних; ми й досі співаємо їх на хрестинах;
  2. на Воздвиження Чесного Хреста і Хрестопоклінну неділю – «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святеє Воскресення Твоє славимо». Зі співом цього тропаря ми творимо земні поклони на утрені та після приписаних богослужінь, почитаючи Животворяще Древо на празники почитання Хреста Господнього; його ж чуємо на кожній недільній утрені у складі гімну «Воскресіння Христове убачивши…» та на воскресній вечірні 3-го гласу під час співу стихир на «Господи, взиваю…».

Під час співу трисвятого предстоятель відходить на горне місце. Воно є символом престолу Бога Отця – невидимого Бога, якого нам об’явив Син. Про царський Божий херувимський престол говорить також і молитва, з якою предстоятель входить на горне місце. Сидіти на ньому може тільки архієрей, як досконалий символ Христа-Первосвященика, який єдиний увійшов до Отчої слави і є рівний Йому, священик натомість сідає з південного боку – як апостол у присутності Учителя. Цим сходженням завершується малий вхід.

Відповідальний за рубрику: о. д-р Мирослав Думич

 

 

[1] «…Бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм. Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома – літав. І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!» (Іс. 6, 1-3).  

[2] «Душа моя прагне до Бога, кріпкого, живого…» (Пс. 41, 3 – слов’янська Біблія). 

Переглядів: 474 | Додав: chortkiv | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]