Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває! (Пс.126:1) |
Вівторок, 23.04.2024, 15:03 Вітаю Вас Гість! |
ЧОРТКІВ ДУХОВНИЙ - сторінка духовного життя міста | Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Форум |
« Серпень 2015 » | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | |||||
3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
31 |
Мои фотографии [9] У цьому розділі зібрані персональні фото. |
Моя родина [0] |
11:00 Що маємо знати про храм і богослужіння? | |
Запитання і відповіді щодо Таїнства Подружжя
Вінчальні обручки (персні) є символом поєднання двох людей у Таїнстві Подружжя, тому їх слід носити. В народі побутують різні заборонні вірування, пов’язані із шлюбними обручками. Ці забобони потрібно відкидати, бо вони суперечать християнській вірі.
Шлюбні обручки можна дарувати (якщо ви з певних об’єктивних причин її не носите) або залишити у спадок своїм дітям.
Часто у народі кажуть, що коли людина губить обручку, то це недобрий знак. Таке переконання забобонне, тому на нього не варто зважати. Якщо загубили обручку, купіть собі нову і попросіть священика, щоб її освятив.
Якщо ваш вінчальний перстень став непридатним для вжитку (замалий або завеликий, зламався тощо), можете замінити його на новий, який потрібно освятити в церкві. Без поважних причин не варто міняти вінчальні персні.
Цей обряд пов'язаний із новим суспільним статусом жінки, який вона отримала внаслідок одруження. Перехід з дівочого стану до стану одруженої жінки символізує покривання голови новоодруженої хустиною, яке, з відповідною молитвою, чинить священик. У молитвах цього чину Церква просить Божого благословення для жінки, яку чекають нові обов’язки, пов’язані з творенням власної родини й з народженням та вихованням дітей. Цей обряд звершують лише над вперше одруженою жінкою, бо він, як було сказано, пов'язаний із виходом із стану дівоцтва. Звершують цей обряд уже після довершення подружжя в найближчу неділю по шлюбі, а не одразу після вінчання, бо інакше він не відповідатиме своєму призначенню.
У деяких парафіях існує звичай благословити подружжя, які прожили разом 25 або 50 літ. Для такого благословення чоловік із жінкою, попередньо висповідавшись, приходять до храму, де над ними звершують відповідний обряд, у молитвах якого складається подяка Богові за даровані літа спільного життя і всі отримані добродійства. Церква спільно з цим подружжям благає і подальшого Божого благословення на «… довге життя, радість у дітях, успіх у житті і вірі…». Цей обряд у жодному разі не можна вважати повторним уділенням шлюбу (див. Кунцлер М., Літургія Церкви, Львів 2001, с. 420). Відповідальний за рубрику: о. д-р Мирослав Думич | |
|
Всього коментарів: 0 | |