Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває! (Пс.126:1) |
П'ятниця, 29.03.2024, 07:47 Вітаю Вас Гість! |
ЧОРТКІВ ДУХОВНИЙ - сторінка духовного життя міста | Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Форум |
Мои фотографии [9] У цьому розділі зібрані персональні фото. |
Моя родина [0] |
12:24 Парафіяльний вісник греко-католицької громади Собору Верховних Апостолів Петра і Павла № 58, 02 лютого 2014 р.Б. | |||||
Парафіяльний вісник греко-католицької громади Собору Верховних
Апостолів Петра і Павла
2 лютого - Неділя
Закхея Прп. й богоносного Євтимія
Великого Перше послання апостола Павла до Тимотея
4:9-15 Вірне це слово й повного довір'я гідне. На це бо й трудимося та боремося, тому що ми
поклали нашу надію на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо ж
вірних. Це наказуй і навчай. Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у
слові, поведінці, любові, вірі й чистоті. Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та
навчанню. Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням
рук збору пресвітерів. Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.
Євангелія від Луки 19:1-10 Увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто). А був там чоловік,
Закхей на ім'я; він був головою над митарями й був багатий. Він бажав бачити Ісуса,
хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. Побіг він наперед,
виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. Прийшовши на те місце, Ісус
глянув угору і сказав до нього: "Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю
бути в твоїм домі.” І зліз той швидко і прийняв його радо. Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: "До чоловіка грішника
зайшов у гостину.” А Закхей устав і до Господа промовив: "Господи, ось половину майна свого
даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.” Ісус сказав до
нього: "Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо
Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”
Послання апостола Павла до Євреїв 13:17-21 Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за
які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, - бо це для
вас некорисно. Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління,
бажаючи у всьому поводитись добре; тим більше ж прошу вас це робити, щоб
якнайскоріше мене вам повернено. Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто
кров'ю вічного завіту став великим Пастирем овець, - Господа нашого Ісуса, -
зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те,
що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь.
Євангелія від Луки 6:17-23 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його
учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та
Сидону. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті,
що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. Увесь народ намагався його
торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. Тоді він, звівши на
своїх учнів очі, почав казати: "Блаженні вбогі, - бо ваше Царство Боже.
Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете
сміятись. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать,
коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого
ради. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само
бо поводилися з пророками батьки їхні. Чому
ти звертаєшся до Бога так, неначе Він дуже далеко? Він
близько… у твоєму серці
Крім того, Закхей мав
підлеглих, яким призначав певний вид праці при митниці. Його не любили краяни,
не так з причини, що він був митником, але тому, що був ставлеником римлян, які
панували над Юдеєю. Святе Письмо в уривку про
зустріч Ісуса із Закхеєм звертає увагу на багато різних прикмет та подробиць.
Читаючи або слухаючи уважно цей текст, довідуємося, що чоловік, про котрого
йдеться, має ім'я, що він митник і багата людина. Історія говорить про нього
те, що він був малий на зріст, за тодішніми мірками це означа ло, що був нижчий, ніж І тут стається
непередбачена ситуація, а саме: Ісус Христос, підійшовши до місця, де, сидячи
на дереві, перебував Закхей, піднімає голову вгору, звертається до Нього на
ім'я, кажучи, щоб швидко злізав і спішив додому, тому що Він, Христос, хоче
прийти до його дому. Святе Письмо звертає увагу на те, що Закхей слухає і
виконує просьбу Христа – злізає швидко з дерева і радо приймає Господа у своєму
домі. Очевидно, що Ісус Христос, як Бог, знав велике та щире бажання митаря і
знав також, що будуть нарікати й судити його присутні, які все це бачили та
чули. Але Ісус не зважає ні на що, тому що йде "шукати і спасати те, що загинуло".
Щирість і відвертість Закхея під час зустрічі з Христом приносять несподівані
для нього плоди: він змінився, і все, що "неможливе у людей, можливе є в
Бога" (Як 18, 27). Закхей, котрий до цього часу старанно дбав, щоб
багатіти лише дочасними добрами, і, можливо, ніколи не думав про вічне життя та
вічну щасливість, показує велич духа і готовність половину свого майна роздати
убогим, а якщо когось скривдив – повернути вчетверо. Сердечне стремління духа
Закхея до зустрінутого Вчителя вчинило велику зміну в його душі: від цього часу
він буде дбати про своє спасіння, що відтепер займає перше місце в його житті.
Під час перебування Господа в його домі він перемінює дочасну мамону на вічні
дари, тобто готовий позбутися всього, щоб тільки виправити кривду і здобути
перемир'я з Богом, ближнім та самим собою. Закхей рішучий, він не відкладає
свого навернення на пізніше, а вважає, що "тепер – час сприятливий, ось
тепер – день спасіння" (2 Кр 6, 2). Прийняття Ісуса Христа не було для
Закхея тільки зовнішнім – щоб не забракло уваги та їжі на столі, – він
змінюється внутрішньо, і це не проходить повз увагу Ісуса, котрий каже, що
"сьогодні на цей дім прийшло спасіння". Можливо, упродовж нашого життя ми не раз робили постанову
змінити своє життя на краще, але ця постанова завжди закінчувалася із
тривалістю мильної бульки. Можливо, багато разів ми приймаємо Ісуса Христа під
видом хліба й вина в дім свого серця, але не бажаємо змінити свого життя, бо ми
звикли до своїх помилок, в котрих нам добре ведеться. Можливо, час від часу
дивуємося іншим у їхніх добрих змінах, але змінити свого життя не маємо жодного
бажання? Слід признатися, що наших зусиль, бажань та постанов не вистачить, нам
потрібний Христос, щоб увійшов у наше життя і допоміг змінитися. Ми слабосилі,
а Він всемогутній Бог і Творець, тому довірмо наше життя Йому і терпеливо та з
великою надією очікуймо переміни та нашого спасіння. Пресвята Богородице, спаси
нас! Із сайту http://charnetskyj.org.ua Хресна
хода по місті за долю України
| |||||
|
Всього коментарів: 0 | |